Cоціокультурний прогрес українського суспільства на основі ідеології людяності.

  • сприяння гармонійному розвитку особистості;
  • сприяння гуманістичному розвитку суспільства;
  • забезпечення розвитку організації;
  • набуття громадянських компетенцій;
  • формування, реалізація і підтримка проектів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства в Україні.

Детальніше >>>

МИ Є ті, хто:

  • може ясно сформулювати свою мрію про майбутнє України і Світу одним реченням без частки «не»;
  • чітко уявляє, в якому суспільстві хотів би жити, та хоче і знає, як перетворювати сучасне суспільство;
  • в будь-якій ситуації першим завжди задається питанням «Що робити», а не «Хто винен».

Детальніше >>>

 

 

«Всі Ми» –  відкритий комунікативний ресурс, спрямований на розгортання конструктивного суспільного спілкування. Це реальна форма продуктивного зворотного зв’язку для тих різнофахових наукових спеціалістів, вчених, аналітиків, експертів, представників громадськості, котрі відчувають сьогодні гостру внутрішню потребу в обміні добірної інформації, популяризації власних суспільнокорисних напрацювань, налагодженні резонансних партнерських взаємин. 

Перейти >>>

 

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС УКРАЇНИ

Сприяння вирішенню проблем інформаційного простору.

ТВОРЧА ЛЮДЯНА ОСОБИСТІСТЬ – РУШІЙ ІСТИННОГО ПРОГРЕСУ

Представлння видатних, але маловідомих широкому загалу україниських особистстей

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МЕРЕЖА «ВСІ МИ»

Загальнодоступний майдачник для пошуку і творення нових ідей.

Детальніше >>>

Про агонію

Як би цей потворний, мерзенний путінізм не скаженів – це вже агонія. Це кінець рашистського варварства, як суті росії, варварства в істотному розумінні цього явища, яке завжди існувало і існує за рахунок захоплення та привласнення територій і ресурсів, ненаситної жаги домінування та зверхності.

Путін-путінізм-пута - 2

Дуже символічним і знаковим є таке явище, як Путін при владі у Росії. І зовсім не символічним є ненависне ставлення Росії до України. Путін і пута для нас стануть або фатальними, або перетворяться на доленосні.

 Віце-президент та експерт «Ліги Культури».

Кандидат педагогічних наук, доцент,  соціальний педагог,

методист Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського, м. Київ.

Співпраця з «Лігою Культури» розпочалась у 2005 році.

 

«Віра Миколаївна Зоц, на моє глибоке переконання, – для педагогічної науки, і особливо, освітньо-виховної практики, при тому, що остання розуміється як високе мистецтво людинотворення – фігура визначна і непересічна. Її масштабна і духовно плідна просвітницька діяльність спирається не лише на глибоке філософське підгрунття, а й на творчу інтуїцію, вміння передчувати, «підхоплювати», адаптувати до конкретних педагогічних реалій, активно впроваджувати, розвивати і  збагачувати нові прогресивні виховні ідеї, тенденції, підходи. Не випадково ще в кінці 80-х років вона практично першою в Україні  привернула увагу освітян до альтернативних  педагогічних   систем (Вальдорфська  педагогіка, системи Монтессорі, Френе). Створений нею педагогічний клуб «Співробітництво» активізував, інтенсифікував і урізноманітнив пошукову роботу педагогів різних регіонів України щодо альтернативного (відносно тодішньої заідеологізованої   системи) виховання, сприяв налагодженню взаємозбагачувальних контактів з колегами із-за кордону, які у взаємодії з молодою державою довіряли авторитету і досвіду Віри Миколаївни».

                                                                              Г. В. Коломієць, кандидат педагогічних наук,

                                                                                                   учасник проектів «Ліги Культури»


Народилася 17 жовтня 1946 року в Києві. Закінчила Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, за фахом – викладач історії і суспільствознавства. У 1978 році закінчила аспірантуру Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького за спеціальністю педагогіка, в 1983 році  захистила кандидатську дисертацію.


Громадська діяльність:

шкільні роки          член штабу по підготовці походів, концертів;

                                  Голова Учнівської ради школи;

1969-1971 рр.        член бюро РК КСМУ Радянського р-ну, м. Київ;
1987-1997 рр.        керівник клубу творчої педагогіки «Співробітництво»
                                   при Київському Будинку вчителя;
1990-1995 рр.        член правління  Творчої спілки вчителів України.


Своїми вчителями називає В.О. Сухомлинського, А.С. Макаренка, С.Л. Соловейчика, Б.І Олійника, Г.Ю. Капто, Л.Ф.Кудрявцеву, згадує шкільних вчителів: М.М. Улізько, В.М.Зозуль, С.І. Воробйова, В.М. Мадзігона і ще десятки колег, у яких Віра Миколаївна вчилась, хоча, можливо, і вони вчились у неї…


«Для Віри Миколаївни поняття «життя» і «професія» є однозначними і однаково важливими. Серед багатьох її талантів є особливий – талант друга. З нею можна обговорювати глобальні світоглядні проблеми чи радитись з проблемних питань шкільного і особистого життя; вона може як справжній романтик підняти освітян країни на масштабну духовну акцію чи стати пліч-о-пліч з конкретним педагогічним колективом у його боротьбі з чиновницьким свавіллям і своїм авторитетом, мудрістю і внутрішньою силою сприяти перемозі; безмежність її світу і багатозначність часу – суть її власного життя».

                                                                              Г. В. Коломієць, кандидат педагогічних наук,

                                                                                                   учасник проектів «Ліги Культури»


З роздумів Віри Миколаївни:

«Життя не ідеальне, тому щодня треба прагнути ідеалу».

«Творчість – рушійна сила розвитку. Без творчості не можливий прогрес ні суспільства, ні особистості. Життєві пріоритети: чесне і відповідальне ставлення до виховання дітей, до роботи на благо суспільства; щирі, сердечні стосунки з друзями, колегами».


Корисні посилання:

газета «Завуч», головним редактором якої була Віра
Миколаївна;

інтерв’ю з Вірою Миколаївною «Радість плекання маленької людини» / Газета «Психолог». - №47. – 2006

стаття «Ключові точки розвитку. Умови творення синергійного ефекту в управлінні школою». / Газета «Управління освітою». – березень 2010.

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok